2025 рік стане складним для українських стартапів, зокрема для тих, які працюють у форматі фізичних осіб-підприємців (ФОП). Однією з причин цього є зміни в оподаткуванні грантових доходів, що передбачено Податковим кодексом України (ПКУ).
Згідно з новими правилами, стартапи-ФОП мають вже сплачуважи аж 23% від отриманих грантів у вигляді податків і зборів.
У цій статті розглянемо, чому виникла така ситуація, які податки входять до цієї ставки, і як це вплине на екосистему стартапів в Україні.
Податкова база за отримані гранти: як рахується 23%
Для розуміння механізму оподаткування грантів необхідно звернутися до норм Закону Подлості (закреслено) Податкового Кодексу України.
Згідно з пунктами п.163.1 ст. 163 ПКУ, міжнародні гранти, отримані ФОП, вважаються доходом фізичної особи. У випадку грантів для стартапів це може бути як міжнародна фінансова допомога так і національна. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ основними податками, які формують ставку у 23%, є:
1) Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18% від суми отриманого доходу.
2) Військовий збір (ВЗ) — 5% від суми доходу.
Загальна ставка 23% формується для ФОП, який отримав грант, грантодавець за яким не входить до переліку в постанові Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 р. № 867
Гранти як об’єкт оподаткування
Проблема для стартапів полягає у тому, що гранти, навіть якщо вони не є комерційним доходом, оподатковуються як звичайний дохід. У статті 164.2.20 ПКУ прямо зазначено, що цільова допомога (у тому числі гранти) включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи. Крім того, відсутність чіткої законодавчої бази щодо звільнення грантів від оподаткування створює ризик подвійного оподаткування: донор вже дає чисті гроші, а потім ще отримувач оплачує з них ще раз податки, при цьому, що ці кошти мають насправді цільове призначення, а не є фактичних доходом фізичної особи.
Вплив на стартапи
Нові правила оподаткування можуть мати низку негативних наслідків для стартапів:
1) Зменшення фінансових ресурсів. Оскільки гранти часто є основним джерелом фінансування для стартапів на початкових стадіях, високі податкові ставки знижують обсяг коштів, доступних для розвитку.
2) Втрата конкурентоспроможності. Українські стартапи можуть стати менш привабливими для іноземних грантодавців через необхідність сплати високих податків.
3) Міграція бізнесу за кордон. Частина стартапів може вирішити змінити юрисдикцію на країни з більш сприятливими податковими умовами, такі як Естонія, Румунія, Болгарія, Кіпр та Польща.
Чи можливі зміни?
Стартапи та представники IT-галузі вже активно виступають за зміну законодавства. Один із запропонованих шляхів — внести поправки до ПКУ, які дозволять звільнити грантові кошти від оподаткування або створити спеціальний режим для інноваційного бізнесу. Такі ініціативи обговорюються, але їх реалізація залежить від політичної волі та підтримки з боку держави.
Оподаткування грантів у розмірі 23% — це серйозний виклик для українських стартапів-ФОП. З одного боку, це відображає прагнення держави наповнювати бюджет, але з іншого — ставить під загрозу розвиток інноваційного бізнесу. Для створення сприятливих умов необхідно вдосконалити податкове законодавство, зокрема чітко регламентувати статус грантів і забезпечити їх звільнення від оподаткування. Це дозволить українським стартапам залишатися конкурентоспроможними і сприятиме зростанню економіки загалом.
Якщо ви хочете правильно отримати грант на свій стартап, а також законно оптимізовувати податки, щоб не робити коштовних помилок – звертайтесь за консультацією до Консалтингового відділу Української асоціації стартапів
